Posted on

Посттравматичні артрозоартрити

Посттравматичний артрит – хвороба суглобу, причиною якої може бути пошкодження меніксів, хрящів, зв’язкового апарату, периартикулярних тканин та ін., що призводить до розвитку дистрофічних змін у суглобі та кістково-хрящовій тканині.

Основні симптоми посттравматичного артриту:

  • постійні болі в суглобах;

  • обмеження рухомості;

  • набряки у місці враження;

  • ломота у кістках;

  • хруст в суглобах.

До розвитку посттравматичного артриту призводять закриті пошкодження кісток, які супроводжуються тріщинами епіфізів, гемартрозом, розривами меніксів. Внаслідок скупчення згустків крові на поверхні хрящів у суглобах розвивається запалення, яке призводить до дистрофічних змін у суглобі та хрящовій тканині, іммобілізації суглоба. Часто в порожнині суглоба розвивається грануляційна тканина та спайки, утворюються контрактури.

Частими причинами посттравматичних артритоартрозів є забиття та вивихи, внаслідок цього можливий розрив хряща, уламки якого вільно рухаються в суглобі та стають причиною болю, обмеження рухливості, відчуття хрусту під час будь-якого руху суглоба.

Вивихи часто спричиняють розриви капсул та навколо суглобових м’язів, гемартрози. Якщо мова йде про вивихи колінних суглобів, можливе пошкодження хрестовидних зв’язок колінного суглоба.

Посттравматичний артроз – це хвороба, що має запальну природу й може призвести до руйнування враженого суглоба. Основними причинами захворювання є порушене живлення суглобу внаслідок пошкодження кровоносних судин та надмірного тертя в ураженому суглобі, причиною якого стало порушення його внутрішньої структури.

Посттравматичний артроз у більшості випадків розвивається через кілька років після серйозної травми, рідше – через 3-4 місяці після повної реабілітації хворого.

Якщо говорити про лікування посттравматичних артрозоартритів, то воно зводиться до прийому відповідних медпрепаратів. Як правило, це ліки, що характеризуються протизапальною та знеболювальною дією, в особливо складних випадках спеціалісти практикують введення кортикостероїдів до внутрішньої порожнини суглобів. З допомогою цих препаратів швидко знімаються гострі больові відчуття, які, нажаль, дуже швидко повертаються знову.

Posted on

Ревматоїдний артрит

Ревматоїдний артрит – одна з найскладніших хвороб суглобів, протікання якої пов’язане з багатьма ускладненнями. Захворювання вражає людей різного віку, та найчастіше від нього страждають ті, хто досяг тридцятирічного віку. У жінок ревматоїдний артрит зустрічається в п’ять разів частіше, ніж у чоловіків.

Симптоми цього захворювання досить важко сплутати з ознаками інших захворювань суглобів. Початок хвороби супроводжується запаленням і припухлістю п’ястно-фалангових суглобів вказівного та середнього пальців, що поєднується з запаленням та набряками лучезапястних суглобів.

Як правило, запалення суглобів, що є ознакою ревматоїдного артриту, в більшості випадків розвивається симетрично. На відміну від ревматизму, воно є стійким, больові відчуття та набряки в суглобах можуть не минати протягом кількох місяців, а то й років.

Болі посилюються вночі або під ранок, тривають весь день, а ввечері стають зовсім незначними. Деякі пацієнти порівнюють відчуття від ревматоїдного артриту з набридливими зубними болями.

Цікаво те, що на початкових стадіях захворювання неприємні відчуття в суглобах зникають після активних рухів пальцями, хоча будь-яке полегшення має тимчасовий характер і повністю зникає після третьої-четвертої години ночі.

Крім інтенсивних больових відчуттів хворі часто страждають від так званого «симптому ранкової скованості», який проявляється відчуттям затерплого тіла. Часто хвороба супроводжується появою під шкірою ревматоїдних вузликів розміром з горошину. Вони утворюються трохи нижче ліктів, на кистях рук та на стопах у кількості 1-2 штук, рідше – у вигляді цілих скупчень.

Вилікувати ревматоїдний артрит досить важко. Повністю перебороти цю хворобу вдається в поодиноких випадках, оскільки більшість сучасних методів лікування усувають прояви хвороби, а не її причину.

Найбільш ефективними медикаментозними засобами лікування вважаються не стероїдні протизапальні препарати, які суттєво полегшують стан хворого. Не так давно спеціалісти стали використовувати селективні протизапальні засоби, які практично не викликають ускладнень. Непогано зарекомендувала себе мануальна терапія, лікування грязями.

Posted on

Захворювання опорно-рухового апарату

Усі захворювання опорно-рухового апарату спеціалісти умовно поділяють на первинні та вторинні, тобто такі, що виникають як ускладнення того чи іншого патологічного процесу в організмі. В свою чергу первинні хвороби діляться на дві основні групі:

  • артрити;

  • артрози.

Головна відмінність хвороб, що належать до згаданих вище груп – фактори, які призвели до виникнення захворювання. Найбільш розповсюдженою причиною артритів є запальні процеси, артрози ж викликані дегенеративним процесом, який проходить в суглобах.

Найбільш поширена хвороба опорно-рухового апарату – це остеохондроз, який належить до другої групи первинних захворювань. Причиною міжхребцевого остеохондрозу лікарі вважають зношеність або деформацію між хребцевого диску, викликаними надмірними навантаженнями, травмами або віковими змінами, які відбуваються в організмі людини.

До групи ризику захворюваності на остеохондроз входять чоловіки віком від 40 до 60 років. Якщо говорити про жінок, то вони частіше за все страждають від остеоартрозу. Ця хвороба вражає колінні, тазобедренні суглоби та суглоби кистей рук. Причина остеоартрозу – передчасне старіння суглобового хряща, що може викликатися постійними травмами, порушенням кровообігу, генетичною схильністю.

Симптоми остеоартрозу – постійні больові відчуття і поступова деформація суглобів. Оскільки у більшості випадків деформація не пов’язана з запальними процесами, болями вона не супроводжується.

Спеціалісти розрізняють симптоми остеоартрозу в залежності від уражених суглобів. Так, деформуючий артроз тазобедренного суглоба супроводжується болями під час загрузки на кінцівку, часто внаслідок цього розвивається кульгавість. Якщо хворобу не лікувати, з часом рухомість суглобу може суттєво знизитися, а внаслідок постійного підвивиху стегна відбувається укорочення кінцівки.

Мабуть, складно знайти людину, яка б із власного досвіду не знала, що таке болі в спині. Дуже часто їх вважають першими ознаками остеохондрозу, хоча насправді больові відчуття можуть бути симптомами багатьох інших хвороб, в тому числі і хвороби Бехтерєва. Причиною цього захворювання є запальний процес або урогенітальна інфекція, від якої страждають чоловіки віком від 20 до 40 років. Якщо хворобу не лікувати, це може призвести до повного знерухомнення хребта.

Особливостями вищезгаданих та багатьох інших захворювань опорно-рухового апарату є подібність первинних ознак. Чомусь так склалося, що больові відчуття в спині люди не сприймають серйозно або вважають симптомами остеохондрозу, лікуванню якого мало хто приділяє увагу. Насправді ж болі в спині можуть вказувати на серйозні захворювання, ефективність лікування яких залежить від вчасно і правильно поставленого діагнозу.