Варикозне розширення вен – це патологія судинної стінки, яка є прогресуючою і супроводжується розширенням судин та відкладанням тромботичних нашарувань. Створюються варикозні вузли і пристіночні тромби, які стають причиною закупорки судин і загрозою таких ускладнень, як інфаркт, інсульт, тромбоз мезентаріальних судин.
Цією недугою хворіють понад 20% населення не тільки нашої країни, а й усіх країн світу. Варикозне розширення вен – це спадкова хвороба, вроджена слабкість сполучної тканини. Часто такі хворі страждають від геморою, гриж та ін. Основними причинами варикозу, окрім спадковості,є тривале стояння на ногах, стояча чи сидяча робота, значні фізичні навантаження, незручне взуття з високими підборами, ведення малорухливого способу життя. Пусковим механізмом цієї хвороби може стати вагітність та пологи, різке збільшення фізичного навантаження. Воно сприяє підвищенню тиску у венах нижніх кінцівок і спричиняє пошкодження клапанного апарату, що й призводить до запуску механізму захворювання.
На початкових стадіях варикозного розширення вен, а воно може тривати десять і більше років, людина не помічає дискомфорту, окрім косметичного дефекту. Перші прояви хвороби виглядають як відчуття важкості та втоми в ногах, невелике розширення вен на гомілці.
Другий прояв хвороби: з’являються набряки, шкіра темнішає,стає блискучою, забої та синці довго не заживають. Організм вичерпав можливості самостійно поратись з хворобою, і тепер необхідне термінове лікарське втручання, щоб запобігти подальшим ускладненням. Взагалі розрізнюють чотири стадії захворювання.
Під маскою варикозного розширення вен може приховуватися не лише ураження поверхневих вен, що і є варикозним їх розширенням, але й післятромботична хвороба – наслідок тромбозу глибоких вен, венозна форма ангіодисплазії – вроджене захворювання венозної системи.
До хворих на варикозне розширення вен слід віднести також людей з телеагіоєкстазією, розширенням дрібних підшкірних вен сіточкою, тому що причини захворювань ідентичні.
Діагностувати варикоз не так складно, проте хворобу краще попередити, ніж її лікувати. Найкращим методом профілактики недуги є нескладні фізичні вправи, катання на велосипеді, лижах, тривалі прогулянки пішки.