Ревматизм – запальне захворювання сполучної тканини, яке вражає серце, суглоби, шкіру й нервову систему та розвивається у зв’язку з гострим інфікуванням в схильних до нього осіб молодого віку. З розвитком хвороби вона уражає й інші органи: печінку, нирки, легені. Багатогранність проявів ревматизму пов’язана з тим, що він не просто руйнує якийсь один орган. недуга вражає цілу групу клітин зі специфічними властивостями – сполучну тканину, яка є одною з основних у людському організмі. Премолітичні стрептококи групи А – найчастіша причина захворювання верхніх дихальних шляхів та подальшого розвитку ревматизму.
Для виникнення ревматизму важливим фактором є індивідуальна гіперімунна реакція організму на стрептококові антигени та тривалість цієї відповіді. Дослідження свідчать, що серед хворих на ревматизм найбільше осіб з групами крові А(II), В(III).
Також існує спадкова схильність до ревматизму. Доведено, що в родинах, де є хворі на ревматизм, схильність до гіперімунної протистрептококової відповіді та наявність ревматичних вад серця є вищою, ніж у загальної кількості людей. Для виникнення цього захворювання потрібен ще й третій компонент – провокуючий фактор: погане харчування дітей, скупчення людей та вологість в житлових приміщеннях. Сполучення усіх цих компонентів викликає стрептококову інфекцію, яка є провокуючим фактором і спричиняє розвиток хвороби.
Незважаючи на характерний для ревматизму поліморфізм клінічних проявів у цієї хвороби є низка особливостей, характерних в основному для неї:
- зв’язок із перенесеною гострою стрептококовою інфекцією;
- наявність критеріїв Киселя – Джонса – Нестерова;
- схильність до формування вади серця.
Ревматичний поліартрит – один із головних клінічних проявів і діагностичних критеріїв. Характеризується ураженням великих суглобів з проявами в них мігруючого болю.
Ревматичний кардит – один з основних критеріїв захворювання. Ураження міокарда – вади усіх оболонок серця – рання й обов’язкова ознака, на фоні якої розвиваються ендокардит і перикардит. Термін «ревмокардит» є узагальненим поняттям ураження серця.
Профілактика ревматизму включає загартовування організму, поліпшення житлових умов, боротьбу зі стрептококовою інфекцією, а також ефективне санаторно-профілактичне лікування.