Неврози – це досить багаточисельна група хвороб нервової системи. Загальною їх рисою є відсутність органічних порушень головного мозку. Для неврозів немає ані вікового, ані статевого цензу.
Перш за все неврози проявляються так званим астенічним синдромом, в який входять симптоми підвищеної стомлюваності, виснаження нервово-психічних процесів, часто виникають вегетативні розлади (пітливість, серцебиття) і порушення сну. У групі неврозів виділяють неврастенію, невроз страху (численні фобії), істеричний невроз і невроз нав’язливих станів.
Діагнози – іпохондричний і депресивний невроз в даний час не ставляться, так як явища соматизації і афективного розладу можуть виявлятися при будь-якому неврозі. В силу цих обставин не використовуються терміни «невроз шлунка», «невроз серця» і т.д.
Істеричний невроз дає яскраву і різноманітну картину. Можуть спостерігатися епізоди судомних нападів – слід відрізняти їх від епілептичних нападів – це абсолютно різні стани; проблеми з пересуванням (астазії та абазії), істерична глухота, сліпота, епізоди порушення мови (мутизм) та інші розлади нервової системи.
Невроз нав’язливих станів – одна з найбільш важко виліковних форм неврозу, характеризується розвитком нав’язливих думок, спогадів, рухів і дій, наприклад, тики, а також різноманітними патологічними страхами (фобіями).
Невроз нав’язливих станів зазвичай називають обсесивним неврозом, причому, фобію виділяють в особливу форму неврозу. Психічна травма вважається основною причиною виникнення неврозу нав’язливих станів. Це можуть бути конфліктні ситуації, породжені співіснуванням суперечливих тенденцій. Прикладом може служити почуття ненависті до близької людини, бажання її смерті.
До неврозу нав’язливих станів слід віднести і перверзію, яка є зафіксованими нав’язливими діями або потягами, а також нав’язливі уявлення, думки.
Кращим методом лікування неврозу на стадії його розвитку є видалення фактора, що послужив причиною хвороби. Якщо ж це неможливо, на допомогу приходить психоаналіз. У випадку «застарілого» неврозу, коли початковий психотравмуючий вплив може бути навіть не актуальним, допомагає знову ж психоаналіз, гіпноз, медикаментозне лікування (транквілізатори), різні методи фізіотерапії.