Струс головного мозку – це порушення його роботи, яке наступає внаслідок травми голови, але не призводить до порушення судин.
Вважається, що в основі проявів захворювання струсу головного мозку лежить функціональне порушення зв’язків між його нервовими клітинами. Дана недуга вважається досить поширеною, вона посідає одне з перших місць серед хвороб, причиною яких стала травма.
Розрізняють наступні прояви струсу: блювання, прискорення або уповільнення пульсу, почастішання дихання, проте ці симптоми досить швидко зникають. Температура тіла при такому травматизмі залишається в нормі. В усіх хворих на струс мозку одразу після травмування виникають типові скарги: головний біль, запаморочення, шум у вухах, слабкість, пітливість, порушення сну, відчуття дискомфорту, прилив крові до обличчя, біль при намаганні рухати очима та під час читання, розбіжність очних яблук.
Загальний стан хворих швидко покращується, але головний біль та деякі інші прояви з тих чи інших причин можуть спостерігатися досить довго. Інколи можливе утруднення при ходьбі, одночасно з ним спостерігається загальне уповільнення рухів, своєрідна зміна психіки з погіршенням мовного запасу, а також тремтіння рук та голови.
Після черепно-мозкової травми спостерігаються деякі зміни конструктивних особливостей особистості, підвищена чутливість до алкоголю або інфекцій, що може призвести до психічних розладів, сильного збудження. Можуть фіксуватися виражені вазомоторні розлади, які характеризуються майже постійним головним болем, запамороченням при нахилах та фізичних навантаженнях, приливами крові до голови, після яких з’являється блідість та різко підвищується потовиділення, з’являється швидка втомлюваність, знижується концентрація уваги. Людина стає збудженою, дратівливою, у неї з’являються спалахи люті, можливі емоційні напади, які супроводжується агресією. Часто спеціалісти відзначають схильність до судомних нападів, дуже схожих на епілепсію.
Симптоми струсу мозку можуть зберігатися навіть після повного видужання.