• За період існування з 1967 року оздоровлено біля 100 тис. хворих.
• Ефективність лікування складає 94,8%.
• Все лікування проводиться природними методами: сірководневі ванни, гірський віск, озокиріт, масаж, гідромасаж, підводна витяжка хребта, гінекологічні зрошення, мінеральна питна вода типу Єсентуки-4 та Миргородська.
• Це унікальна рідкість, щоб в одному і тому ж регіоні знаходились три типи бальнеологічних вод. Практично в Брусниці одночасно можна добре полікувати і опорно-руховий апарат (артроз, остеохондроз, грижі Шморля), і шлунково-кишковий тракт, і захворювання нервової системи, і захворювання статевих жіночих органів (особливо безпліддя), а також захворювання серцево-судинної ситеми.

За весь термін існування ми допомогли людям із всієї України, а саме таких міст: Чернівці, Вінниця, Дніпропетровськ, Донецьк, Житомир, Запоріжжя, Івано-Франківськ, Київ, Кіровоград, Луганськ, Луцьк, Львів, Миколаїв, Одеса, Полтава, Рівне, Севастополь, Сімферополь, Суми, Тернопіль, Ужгород, Харків, Херсон, Хмельницький, Черкаси, Чернігів.
Ми завжди раді допомогти і вам.

 Показання для лікування цілющими джерелами Брусницького Родовища

1. ЗАХВОРЮВАННЯ ОПОРНО-РУХОВОГО АПАРАТУ
   • Остеохондроз хребта
   • Ревматоїдний артрит
   • Артроз
   • Хвороба Бехтерєва
   • Травматичні пошкодження кісток та суглобів
   • Остеомієліти
   • Посттравматичні артрозоартрити,
   • Грижі Шморля
   • Синдром Зудека
   • Хвороба Пертеса
   • Контрактури
2. ЗАХВОРЮВАННЯ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ
   • Ішемічна хвороба
   • Гіпертонічна хвороба
   • Гіпотонічна хвороба
   • Ревматизм
   • Облітеруючі захворювання судин
   • Варикозне розширення вен
   • Тромбофлебіти
3. ЗАХВОРЮВАННЯ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ
   • Неврози
   • Неврастенії
   • Струс головного мозку
   • Менінгіти
   • Мієліти
   • Міопатії
   • Радикуліти
   • Плексити
   • Поліневрити
   • Хвороба Рейно
   • Невріти
4. ГІНЕКОЛОГІЧНІ ЗАХВОРЮВАННЯ
   • Хронічні запалення матки і придатків
   • Порушення менструальної функції
   • Безплідність
   • Генітальний ендометріоз
   • Реабілітація після гінекологічних операцій
5. ЗАХВОРЮВАННЯ ШКІРИ
   • Лускатний лишай
   • Нейродерміти
   • Екзема
   • Псоріаз
   • Реабілітація хворих з після опіковими деформаціями, гіпертрофічними рубцями
6. ЗАХВОРЮВАННЯ ШЛУНКОВО-КИШКОВОГО ТРАКТУ
   • Виразкова хвороба
   • Гастрити і гастродуаденіти
   • Коліти та ентероколіти
   • Гепатити
   • Холецестити
   • Хронічні панкреатити

Розташування

Санаторій розташований у передгір’ї Карпат, які славляться своїми перевалами, водопадами, річками та озерами, неповторно красивими лісовими краєвидами та унікальною етнографією.

Річка Черемош протікає біля самої Брусниці і несе чисту-чисту кришталеву воду Синіх Гір, де можна створити чудовий пляж з відповідною інфраструктурою.

Перспективи розвитку

Запаси цілющих вод Брусницького Родовища дуже великі: 195 м³ на 1 добу – це дає можливість лікувати щоденно 2 тисячі хворих.
На базі Брусницького родовища можна створити туристичний, фармацевтичний та лікувальний комплекс, де люди зможуть гарно відпочити і набратись сил та здоров’я у самих витоків Природи, а також подихати чистим цілющим повітрям Карпатських лісів.

Туризм

Туризм буде переплітатися з лікувальними процедурами:

• мінеральних вод,
• гірського воску,
• цілющих трав Карпатського лісу,
• масажу,
• ЛФК,
• повного комплексу гідротерапії,
• підводного витягування хребта (метод, який дає чудові результати при остеохондрозах).

Ключові слова: Сірководень, лікування сіркоднем, сірководневі ванни, шлунок, хребет, санаторій, санаторії, відпочинок, котеджі, лікування, санаторій західний регіон, бальнеологічний санаторій, санаторій Чернівецька область, сірководневий санаторій, санаторій Україна

Водолікування (гідротерапія) – це застосування в лікувальних, профілактичних та реабілітаційних цілях мінеральної води (бальнеотерапія) та прісної води (саме водолікування).

Головними діючими факторами при водолікуванні є температурний, фізико-хімічний, механічний та психотерапевтичний впливи. При цьому також необхідно звернути увагу на посереднє та безпосереднє, загальне та місцеве використання води. До посереднього використання відносяться такі процедури як обтирання, розтирання, вологі обгортання, компреси, апарати з проточною водою для охолодження і т.д. Загальне безпосереднє лікування знайоме нам у вигляді ванн, душів, обливань. Загальне місцеве – у вигляді місцевих ванн і душів, впорскувань в різні порожнини тіла. До списку водолікувань відносять також потогінне лікування сухими травами.

Ваннами називають занурення всього тіла або його частин з лікувальною, профілактичною або дієтичною метою у газоподібну, рідку або щільну речовину. Ми розрізняємо ванни з простої води, природної мінеральної води, штучної мінеральної води, простої води з домішками різних речовин: ароматичні ванни, масляні, солодові, лужні, крохмальні, мурашині, мильні, бульйонні, висівкові, клейові.

Газоподібні ванни: саме газові, повітряні, парові, інгаляційні, гідроферійні. Щільні ванни: грязьові, пісочні, глиняні, сінні. Один з особливих видів рідких ванн – електричні.

Холодні та прохолодні ванни провокують звуження судин шкіри, внаслідок чого кров приливає до внутрішніх органів, а потім знову до шкіри. В деяких випадках використовують ванни з поступовим охолодженням води.

Теплі ванни отримали дуже широке поширення в лікуванні найрізноманітніших хвороб: ревматизму, подагри, захворювань центральної та периферичної нервової системи, опорно-рухового апарату. Вони знімають стрес, напругу, покращують сон та апетит, знижують температуру тіла, поліпшують самопочуття.

Серед газоподібних ванн найбільш поширеними парові.

Водолікувальні процедури проводять у спа-центрах, в водолікувальних відділеннях санаторіїв та лікарень.

Основною метою водолікування є перерозподіл крові між ураженим органом або системою органів та організмом в цілому, внутрішніми органами та шкірою, спрямування крові до шкіри та нирок з метою виведення з організму токсичних речовин.

Головна особливість лікування сірководневими ваннами полягає в тому, що вони прекрасно пристосовуються до кожного конкретного організму. Це зумовлено кількома факторами.

Перший полягає в тому, що під впливом температури та гідростатичного тиску сірководень, який міститься у воді, потрапляє в кров людини через шкіру та подразнює нервові закінчення. Шкіра реагує на подразнення, що проявляється через почервоніння та збільшення секреції сальних залоз. Другий фактор полягає в стимулюванні обмінних процесів та покращенні живлення шкірного покриву.

Ще один позитивний ефект сірководню для шкіри – в тому, що він дозволяє звільнити її від мікроорганізмів та кислот, лугів та солей, продуктів метаболізму; сприяє кращому загоєнню м’язової тканини та шкіри, має протизапальну дію.

Третій фактор – те, що сірководневі ванни позитивно впливають на роботу центральної та периферичної нервової систем і сприяють стабілізації артеріального тиску, покращенню обмінних процесів організму.

Сірководневі ванни дуже корисні для людей, які хворіють на недуги центральної та периферичної нервової систем, на хвороби шкіри, на урологічні та гінекологічні захворювання, вони показані при запальних процесах опорно-рухового апарату.

Також такі ванни використовують при комплексному лікуванні цукрового діабету, гіпертонічної та гіпотонічної хвороб, захворюванні суглобів та хребта.

Не менш важливими та цінними сірководневі ванни є при лікуванні варикозного розширення вен, променевої хвороби, їх призначають для нормалізації обмінних процесів, таких як білковий, вуглеводний, жировий та мінеральний.

Сірководневі ванни є дуже корисними як для лікування, так і для профілактики усіх вище перерахованих хвороб та багатьох інших недугів. Проте за яскраво вираженою користю сірководню не слід забувати про низку протипоказань для його застосування.

Основними протипоказаннями при лікуванні сірководневими ваннами є такі захворювання як аритмія, ішемічна хвороба серця, яка супроводжується тяжкими нападами стенокардії, онкологічні захворювання та туберкульоз, захворювання печінки та нирок. Призначається таке лікування кваліфікованим лікарем при направленні в спеціалізований заклад, яким і є санаторій, а проводиться та контролюється лікування сірководнем вже кваліфікованими спеціалістами санаторію.

Одним з найкращих санаторіїв України, в якому проводять лікування сірководневими ваннами, є Центр Відновного Водолікування «Брусниця». Тут використовується сірководнева вода, що видобувається із свердловин глибиною понад 250м та є найбільш концентрованою в Україні. ЇЇ концентрація складає до 180мг/л вільного сірководню, що в класифікації мінеральних вод виділено в спеціальний клас сірководневих вод.

В санаторій «Брусниця» приїздять на лікування, профілактику та відпочинок з усієї України та не тільки. В «Брусниці» лікує природа, а догляд здійснює дбайливий персонал санаторію.

Розрізняють гострий та хронічний панкреатит, основна відмінність між якими полягає в наступному: при гострій формі недуги в результаті лікування можлива стабілізація роботи підшлункової, тоді як хронічний панкреатит призводить до неухильного зниження функцій органу.

Причини виникнення захворювання:

• Жовчокам’яна хвороба;
• інтоксикація, у тому числі й алкоголем;
• запальні хвороби дванадцятипалої кишки;
• травми;
• прийом певної групи ліків;
• порушення обміну речовин, які носять спадковий характер.

До головних симптомів панкреатиту належать гострий біль у животі, який віддає в спину, ознаки інтоксикації, рідкий кал.

Спеціалісти відзначають такі ускладнення хвороби як хибна киста підшлункової залози, панкреонекроз, панкреатогенний асцит, абсцес залози, легеневі ускладнення.

Якщо має місце хронічний панкреатит, недостатність ендокринної функції може стати причиною розвитку цукрового діабету.

У випадку загострення симптомів хвороби людина потребує негайної госпіталізації в хірургічне відділення, оскільки відмова від лікування може потягти за собою серйозні наслідки.

Під час ремісії хронічного панкреатиту, не кажучи вже про період лікування, хворий повинен повністю відмовитися від алкоголю та дотримуватися правильного раціону харчування. Показана дієта з обмеженим вмістом у продуктах жирів та збільшеним вмістом білка, тому у меню має з’явитися риба, м’ясо, молочні продукти, особливо сир та сметана.

Для правильного встановлення діагнозу лікар мусить провести повне обстеження пацієнта, призначити йому клінічний та біохімічний аналізи крові, аналіз сечі, УЗД органів черевної порожнини, гастроскопію, рентген органів черевної порожнини, ЕРХПГ та ін.

До групи ризику захворюваності на холецистит входять жінки з надмірною вагою тіла та жовчо-кам’яною хворобою, проте, на жаль, недуга не обминає і людей з нормальною вагою.

Причиною розвитку холециститу у більшості випадків є неправильний режим харчування, часті переїдання, закрепи, малорухомий спосіб життя, вогнища хронічних інфекцій, порушення в роботі імунної системи. Дуже часто холецистит розвивається у вагітних жінок.

Захворювання виникає внаслідок розвитку мікробів, таких як кишкова паличка, стафілококи, ентерококи, стрептококи. Саме тому головним засобом боротьби з хворобою є прийом антибіотиків, які сприяють знищенню інфекцій жовчного міхура.

За характером перебігу спеціалісти розрізняють гостру та хронічну форму даного захворювання. Остання, у свою чергу, може бути калькульозною та акалькульозною.

Так, калькульозний холецистит супроводжується утворенням каміння у жовчному міхурі, при акалькульозному каміння у цьому органі не утворюється.

На відміну від жовчо-кам’яної хвороби, при холециститі можливе повторне утворення каміння внаслідок зміни властивостей жовчі, до якої призвів тривалий запальний процес.

Симптоми холециститу:

• раптовий гострий біль у підребер’ї з правого боку, який може поширюватися на праву лопатку та в праву частину спини. Біль стає нестерпним від час вдиху.
• Нудота та блювота, при цьому у блювотних масах присутній жовч.
• Підвищення температури.
• Тонус м’язів у правому підребер’ї.
• Жовтуха (не завжди).

Принципи лікування холециститу зводяться до постільного режиму, голодування, дезінтоксикаційної терапії, яка базується на введенні до організму хворого сольових розчинів, прийомі антибіотиків, знеболювальних, спазмолітинів та препаратів, які зменшують продукування травного соку. Якщо консервативне лікування не принесло бажаного результату, рекомендують оперативне втручання.

На сьогоднішній день спеціалісти відзначають три різновиди вірусного гепатиту:

Гепатит А, причиною якого є так званий «вірус невимитих рук». Симптоми недуги проявляються не раніше ніж через 2-6 тижнів після інфікування, і в цей період хворий може передати хворобу оточуючим. Для того, щоб повністю вилікувати гепатит А, необхідна комплексна терапія протягом тривалого проміжку часу.

Гепатит В – це серйозніша форма вірусного гепатиту, оскільки в 10-ти відсотках випадків захворювання стає хронічним. Внаслідок довготривалого запального процесу можливий розвиток цирозу печінки. Основним засобом профілактики даної форми гепатиту є вакцинація.

Гепатит С – третій різновид недуги, основним шляхом поширення якої є кров. Найчастіше зараження гепатитом С відбувається внаслідок переливання крові, голкотерапії а також під час статевого контакту. Як правило, симптоми хвороби проявляються протягом одного-десяти тижнів, проте нерідко недуга ніяк себе не видає. Головна небезпека захворювання полягає в тому, що воно у переважній більшості випадків стає причиною складного хронічного гепатиту та повного руйнування печінки, що призводить до летального результату.

Головні ознаки гепатиту – поява жовтуватого відтінку шкіри та очних яблук, темний колір сечі, світлий кал, різка втрата апетиту, загальна слабкість, біль в правому підребер’ї. Якщо має місце вірусний гепатит, хворий підлягає негайній госпіталізації.

Якоїсь особливої програми лікування цієї хвороби не існує. Людині просто необхідно добре харчуватися та більше відпочивати навіть тоді, коли всі прояви гепатиту минуть. Проте можна суттєво покращити власний стан та виключити можливість інфікування оточуючих. Для цього при підозрі захворювання необхідно якнайшвидше звернутися до лікаря, здати всі необхідні аналізи та визначити форму гепатиту, адже від цього буде залежати комплекс подальшого лікування.

• ентерит – явище, коли запальний процес розвивається у тонкому кишківнику;
• коліт – запалення має місце в товстому кишківнику.

Оскільки кишківник людини можна порівняти зі сполучною трубкою, згадані вище запальні процеси не можуть бути ізольованими. На початкових стадіях захворювання воно носить обмежений характер, проте згодом може поширитися на весь кишківник. Саме тому терапія недуги повинна бути комплексною та складатися з цілого спектру лікувальних заходів.

Як правило, колітом частіш за все хворіють діти, але й дорослі нерідко страждають від цієї хвороби. Існує наступна класифікація захворювання, яка розмежовує ентерит та коліт на декілька різновидів в залежності від причини їх виникнення.

• До прикладу, бактеріальні коліти й ентерити є наслідком дії певних бактерій, які викликають розповсюдження кишкових інфекцій.
• Паразитарні коліти виникають через активне розмноження у кишківнику паразитів, як то амеби, гельмінти, трихомонади.
• Причиною токсичних колітів та ентеритів є враження слизової внутрішніх органів різноманітними токсичними агентами, в ролі яких можуть виступати як медичні препарати, так і хімікати.
• Аліментарні коліти та ентерити виникають через поганий раціон харчування.
• Механічні коліти є наслідком частих та затяжних закрепів.
• Вторинні коліти й ентерити можуть бути ускладненням інших хвороб, які пов’язані з функціонуванням травної системи.

До симптомів коліту й ентероколіту слід віднести біль у черевній порожнині, здуття, нудоту, блювоту, діарею, присутність на язиці нальоту, неприємні відчуття під час пальпації живота. Якщо причиною хвороби стала інфекція, можливі кров’янисті виділення разом з калом. Також ознакою інфекційних колітів є підвищена температура тіла та симптоми, притаманні гострій інтоксикації, тобто слабкість, головний біль, ломота в тілі.

Щоб призначити ефективне лікування колітів та ентероколітів, слід, в першу чергу, визначити причину їх виникнення. Так, якщо до розвитку захворювання призвела інфекція, необхідно використання антибактеріальної терапії. Оскільки внаслідок хвороби з організму виводиться велика кількість рідини, хворому рекомендують вживати більше різноманітних рідин – компотів, трав’яних настоїв, питної води.

У сучасній гастроентерології гастрит приписують до групи передпухлинних захворювань. Розрізняють декілька класифікацій недуги, яку з точки зору етимології поділяють на аутоімунний, хронічний гастрити та змішану форму.

За порушеннями кислотоутворюючої функції і гастрит, і гастродуоденіт діляться на три основні групи: з нормальною, підвищеною та пониженою кислотністю.

За даними гістології вирізняють такі різновиди гастриту:

• поверхневий;
• гастрит без атрофії, але з ураженням залоз;
• атрофічний гастрит;
• гастрит, що супроводжується переродженням слизової оболонки шлунка.

За місцем локалізації гастрити можуть бути розповсюдженими, антралними та ізольованими. Вирізняють також й так звані особливі форми захворювання, а саме геморалгічний, ригідний, гіпертрофічний та поліпозний гастрити.

До причин виникнення гастритів та гастродуоденітів вчені відносять бактерію Helicobacter pylori, яка стійка до впливу кислого середовища шлунку. Внаслідок її життєдіяльності розвивається дегенерація слизової, яка стає причиною зниження продукування травних соків.

Також до розвитку захворювання призводять порушення режиму харчування, надання переваги гострим та жирним стравам, любов до надмірно гарячої їжі, зловживання алкоголем та паління, шкідливі умови праці, алергія на деякі види продуктів, запальні процеси органів черевної порожнини, дефіцит у організмі заліза та генетична схильність до цих хвороб.

Клінічними проявами гастриту та гастродуоденіту є функціональні порушення моторної та секреторної функції шлунку, причиною яких послужив тривалий вплив патогенетичних факторів. Як наслідок – запальні та дистрофічні зміни процесів регенерації спочатку епітелію, а пізніше – залоз шлунку. Через запалення залози з часом атрофуються або перероджуються на зразок крипт.

Якщо має місце хронічне запалення слизової оболонки шлунку, спостерігається її здатність до всмоктування, що часто стає причиною інтоксикації не лише шлунка, але й всього організму в цілому. Головними ознаками інтоксикації є швидка втомлюваність, зниження працездатності, яке особливо помітне під час значних фізичних навантажень.

За статистикою, від виразкової хвороби частіше страждають чоловіки, однак останнім часом збільшилася кількість захворюваності і серед жінок.

Основним симптомом виразки є біль у верхній частині живота, який локалізується в центрі, проте може віддавати у праве та ліве підребер’я. Зменшити больові відчуття під час виразкової хвороби можна за допомогою антацитів, полегшує стан хворого і склянка звичайного молока.

Якщо у пацієнта спостерігається виразка тіла шлунку, він страждає від так званого «раннього» болю, який виникає через деякий час після їжі і триває близько двох годин, після чого поступово затихає й зовсім зникає. Якщо виразка локалізується у дванадцятипалій кишці, виникає «пізній» біль, що починається не раніше, ніж через дві години після прийому їжі. Також при даній формі хвороби має місце нічний біль, який змушує хворих прокидатися і приймати ліки або зменшувати больові відчуття прийомом склянки молока.

Крім яскраво вираженого больового синдрому під час виразкової хвороби спостерігається нудота, блювота, важкість, відчуття переповнення у шлунку. Не дивлячись на те, що апетит у хворих хороший, через нав’язливі болі після їжі вони намагаються їсти менше та рідше, внаслідок чого у них спостерігається втрата ваги.

Останнім часом лікарі стали частіше виявляти так звані малосимптомні або «німі» випадки виразкової хвороби. Як правило, безсимптомно захворювання протікає у людей похилого віку, у хворих на цукровий діабет, а також у хронічних алкоголіків. Недуга у таких пацієнтів ніяк себе не проявляє, тому вони звертаються за медичною допомогою лише у випадку розвитку ускладнень.

Якщо говорити про небезпечні ускладнення виразкової хвороби, то серед них слід відзначити кровотечі, перфорацію, стеноз та пенетрацію. При появі перших ознак хвороби необхідно негайно звернутися до лікаря та пройти повне обстеження з метою призначення ефективного лікування.

Паралельно з банальними захворюваннями, до прикладу, з тією ж печією або діареєю, у випадку яких хворий і сам знає, як полегшити свій стан, існує досить велика кількість хвороб, що вимагають негайного лікарського втручання. Найбільш розповсюджені з них – гастрит, дуоденіт та виразкова хвороба.

Так, гастрит або запалення слизистої оболонки шлунка виникає внаслідок неправильного режиму харчування, поганого пережовування їжі, частого вживання досить гарячих продуктів, тривалий прийом лікарських засобів, інтоксикації та деяких інших захворювань. Основні симптоми недуги – біль у верхній частині живота, який загострюється або зникає під час прийому їжі. Також симптомами гастриту є важкість у шлунку, нудота, блювота, метеоризм.

Дуоденіт, який ще називають запаленням слизистої оболонки дванадцятипалої кишки, спричинений порушеннями у харчуванні, вживання продуктів, що сприяють подразненню слизистої, інфекції, порушення кровотоку у дванадцятипалій кишці, хронічні захворювання кишківника та інших органів травної системи. До симптомів дуоденіту слід віднести нудоту, блювання, біль під грудиною, загальну слабкість.

Виразкова хвороба – це досить серйозне захворювання шлунково-кишкового тракту, воно представляє собою рану, що утворюється на слизистій внаслідок роз’їдання тканин шлунку травними соками. Причини появи виразки наступні: інфікування Helicobacter Pylori, неякісна їжа, порушений режим харчування, довготривалий прийом нестероїдних препаратів, вживання алкоголю, а також генетична схильність до цієї недуги. Симптомами виразки є біль у верхній частині живота, який зникає після прийому антацидів або молока, нудота, блювота, важкість у шлунку. Слід відзначити, що останнім часом почастішали випадки безсимптомного протікання виразкової хвороби, яке найчастіше спостерігається у діабетиків, алкоголіків та у людей поважного віку.