Міопатія – порушення скорочень скелетних м’язів з поступовою їх атрофією внаслідок омертвіння закінчень нервових клітин. Це захворювання поділяють на такі види:

  • вроджені міопатії;
  • прогресуючі міопатії;
  • метаболічні міопатії;
  • запальні міопатії;
  • мітохондрійні міопатії;
  • ниткоподібні міопатії;
  • ендокринні міопатії.

Головні ознаки міопатії – слабкість та атрофія м’язів, яка викликана первинною, а не вторинною загибеллю м’язових волокон.

Причиною міопатії, на думку багатьох вчених, є неправильний спосіб життя, нераціональне харчування чи нестача у організмі вітамінів групи У та вітаміну Є. У групі ризику цього захворювання знаходяться переважно чоловіки.

Вроджені міопатії, які зустрічаються дуже рідко, не прогресують або прогресують досить слабко і виявляються практично одразу або незабаром після народження. У новонародженого відзначається м’язова гіпотонія, слабкість переважає в м’язах тазового поясу та ногах. Іноді фіксується природжений сколіоз, кінська стопа, вивих стегна. Найчастіше проявляється затримка моторного розвитку – дитина пізніше починає сидіти, вставати на ноги, ходити, частенько падає при ходьбі, не може бігати, брати участь у рухливих іграх. Зазвичай м’язова гіпотонія не прогресує, хоча й ефективного її лікування теж не існує.

Метаболічні міопатії – генетично зуумовлені порушення обміну глікогену, мітохондріальні дефекти, порушення обміну картинину та алкоголізм. Батьки з таким захворюванням мають великий ризик народження нащадків з синдромом «в’ялої дитини». В майже усіх випадках спостерігається швидкий прогрес м’язової гіпотонії.

Запальні та набуті міопатії часто є наслідком поліміозиту, який виникає як у дитячому віці в поєднанні зі шкіряними виразками, так і в середньому віці.

Мітохондрійні міопатії – велика група захворювань, які зумовлені дефектами мітохондрійного чи ядерного геному. Зазвичай, зустрічаються такі міопатії дуже рідко, а їх причиною стає прогресуюча м’язова слабкість, часті міокардіодистрофії, затримка психомоторного розвитку, судоми, інтермітуюча кома.

Лікування цієї хвороби досить тривале, включає в себе як стаціонарні заходи так і санаторне лікування.

Оставить комментарий