вени - Санаторій Брусниця

Тромбофлебіти – це не лише локальне захворювання, оскільки вражатися можуть вени очей, черевної та грудної порожнин, шиї та голови. Найбільший відсоток тромбофлебітів розвивається на венах нижніх кінцівок, їх частка складає понад 90% від загальної кількості хвороб. Це пояснюється великим тиском в ногах, суттєвою загрузкою, частими травмами та гіршим відтоком крові у нижніх кінцівках.

Тромбофлебіт – це багатопричинна хвороба, оскільки одночасно поєднується запалення стінки вен, тромбоз і спазм, а також рефлекторний спазм артерій.

Тромбофлебіти пов’язані з захворюваннями інфекційно-токсичної природи, і розвиваються вони як наслідок гострих і хронічних інфекцій: отиту, ревматизму, ангіни, сепсису, легеневих нагноєнь, туберкульозу, остеомієліту, андекситу.

Дуже рідко буває так, що у хворого не виявили жодного інфекційного захворювання, проте мав місце ризик до інфікування. Такі хворі – це вагітні та жінки після пологів, абортів, операцій. Причина хвороби – постільний режим, болі, що викликають гіперкоагуляцію крові. В багатьох випадках захворювання виникає завдяки декільком чинникам одночасно.

Доля тромбів в різних випадках різна. Іноді вони розсмоктуються, іноді в них утворюються канали, часто ці канали поростають сполучною тканиною, і просвіт судини закривається назавжди.

Існує четвертий варіант – найгірший для організму: під впливом інфекції чи завдяки дії власних ферментів тромб розпушується і розпадається на частини, які кровотоком розносяться по всій кровоносній системі, викликаючи порушення кровообігу в різних ділянках тіла.

Гострі тромбофлебіти поверхневих та глибоких судин нижніх кінцівок викликають як незначні, так і великі розлади гемодинаміки. Початковими ознаками тромбофлебіту повеневих вен є озноб, нездужання, постійний біль у місці запалення, який посилюється під час напруження, судоми в ногах, свербіж шкіри у місці враження, болі в паховій зоні. Також незначне підвищення температури, почервоніння шкіри над ураженою веною.

Гострим процес вважається протягом першого місяця захворювання, коли завдяки своєчасній кваліфікованій допомозі можна повністю відновити кровообіг в судинах. При несвоєчасному та недбалому лікуванні процес переходить в підгостру та хронічну форми.

Варикозне розширення вен – це патологія судинної стінки, яка є прогресуючою і супроводжується розширенням судин та відкладанням тромботичних нашарувань. Створюються варикозні вузли і пристіночні тромби, які стають причиною закупорки судин і загрозою таких ускладнень, як інфаркт, інсульт, тромбоз мезентаріальних судин.

Цією недугою хворіють понад 20% населення не тільки нашої країни, а й усіх країн світу. Варикозне розширення вен – це спадкова хвороба, вроджена слабкість сполучної тканини. Часто такі хворі страждають від геморою, гриж та ін. Основними причинами варикозу, окрім спадковості,є тривале стояння на ногах, стояча чи сидяча робота, значні фізичні навантаження, незручне взуття з високими підборами, ведення малорухливого способу життя. Пусковим механізмом цієї хвороби може стати вагітність та пологи, різке збільшення фізичного навантаження. Воно сприяє підвищенню тиску у венах нижніх кінцівок і спричиняє пошкодження клапанного апарату, що й призводить до запуску механізму захворювання.
На початкових стадіях варикозного розширення вен, а воно може тривати десять і більше років, людина не помічає дискомфорту, окрім косметичного дефекту. Перші прояви хвороби виглядають як відчуття важкості та втоми в ногах, невелике розширення вен на гомілці.

Другий прояв хвороби: з’являються набряки, шкіра темнішає,стає блискучою, забої та синці довго не заживають. Організм вичерпав можливості самостійно поратись з хворобою, і тепер необхідне термінове лікарське втручання, щоб запобігти подальшим ускладненням. Взагалі розрізнюють чотири стадії захворювання.

Під маскою варикозного розширення вен може приховуватися не лише ураження поверхневих вен, що і є варикозним їх розширенням, але й післятромботична хвороба – наслідок тромбозу глибоких вен, венозна форма ангіодисплазії – вроджене захворювання венозної системи.

До хворих на варикозне розширення вен слід віднести також людей з телеагіоєкстазією, розширенням дрібних підшкірних вен сіточкою, тому що причини захворювань ідентичні.

Діагностувати варикоз не так складно, проте хворобу краще попередити, ніж її лікувати. Найкращим методом профілактики недуги є нескладні фізичні вправи, катання на велосипеді, лижах, тривалі прогулянки пішки.