Посттравматичні артрозоартрити

Посттравматичний артрит – хвороба суглобу, причиною якої може бути пошкодження меніксів, хрящів, зв’язкового апарату, периартикулярних тканин та ін., що призводить до розвитку дистрофічних змін у суглобі та кістково-хрящовій тканині.

Основні симптоми посттравматичного артриту:

  • постійні болі в суглобах;

  • обмеження рухомості;

  • набряки у місці враження;

  • ломота у кістках;

  • хруст в суглобах.

До розвитку посттравматичного артриту призводять закриті пошкодження кісток, які супроводжуються тріщинами епіфізів, гемартрозом, розривами меніксів. Внаслідок скупчення згустків крові на поверхні хрящів у суглобах розвивається запалення, яке призводить до дистрофічних змін у суглобі та хрящовій тканині, іммобілізації суглоба. Часто в порожнині суглоба розвивається грануляційна тканина та спайки, утворюються контрактури.

Частими причинами посттравматичних артритоартрозів є забиття та вивихи, внаслідок цього можливий розрив хряща, уламки якого вільно рухаються в суглобі та стають причиною болю, обмеження рухливості, відчуття хрусту під час будь-якого руху суглоба.

Вивихи часто спричиняють розриви капсул та навколо суглобових м’язів, гемартрози. Якщо мова йде про вивихи колінних суглобів, можливе пошкодження хрестовидних зв’язок колінного суглоба.

Посттравматичний артроз – це хвороба, що має запальну природу й може призвести до руйнування враженого суглоба. Основними причинами захворювання є порушене живлення суглобу внаслідок пошкодження кровоносних судин та надмірного тертя в ураженому суглобі, причиною якого стало порушення його внутрішньої структури.

Посттравматичний артроз у більшості випадків розвивається через кілька років після серйозної травми, рідше – через 3-4 місяці після повної реабілітації хворого.

Якщо говорити про лікування посттравматичних артрозоартритів, то воно зводиться до прийому відповідних медпрепаратів. Як правило, це ліки, що характеризуються протизапальною та знеболювальною дією, в особливо складних випадках спеціалісти практикують введення кортикостероїдів до внутрішньої порожнини суглобів. З допомогою цих препаратів швидко знімаються гострі больові відчуття, які, нажаль, дуже швидко повертаються знову.

Артроз

Артроз – це хвороба суглобів, внаслідок якої руйнується хрящовий прошарок. На жаль, захворювання дуже розповсюджене, оскільки з віком хрящ, який покриває суглоб з внутрішнього боку, старіє, тому у наш час складно знайти людину, яка б не страждала від артрозу.

Артроз частіше за все вражає жінок після 40-ка років. У чоловіків ця хвороба зустрічається рідше, переважно після досягнення ними 55-тирічного віку. Недуга може вражати усі без винятку суглоби. Спеціалісти розділяють її на два види: первинний та вторинний. Первинний розвивається після 40-ка років без особливої на те причини, може супроводжуватися підвищенням артеріального тиску, порушенням жирового обміну, тому дуже часто хворі на артроз страждають також від надмірної ваги тіла.

Причиною розвитку артрозу можуть бути надмірні фізичні навантаження, захворювання ендокринної системи, гормональний збій.

Найчастіше хвороба локалізується на пальцях рук і проявляється у вигляді вузликових змін флангів.

Якщо говорити про вторинний артроз, слід відзначити, що від нього можуть страждати люди будь-якого віку. У більшості випадків хвороба вражає хребет і суглоби кінцівок. Як наслідок – обмеження рухомості, кульгавість, постійні болі в суглобі, деформація суглобів. Як правило, вторинний артроз – постійний супутник професійних спортсменів, балерин.

У наш час лікування артрозу вважається досить серйозною проблемою. Навіть не дивлячись на те, що засоби боротьби з цим захворюванням постійно поповнюються новими препаратами, більшість з них характеризуються переважно симптомною дією. На жаль, поки що наука не знайшла панацеї в лікуванні суглобів, тому в боротьбі з цим недугом дуже важливий комплексний підхід.

Перше, що необхідно зробити для полегшення стану хворого – зняти больовий синдром. Цього можна досягти шляхом зменшення навантажень на суглоби з допомогою милиць або спеціальних ходунків. Паралельно з цим можливе призначення хондропротекторів – ліків, які «реставрують» вражений суглоб зсередини і попереджають подальше їх руйнування.

Оскільки артроз супроводжується запальною дією, необхідно зняти запалення, призначивши не стероїдні препарати протизапальної дії. Непогано зарекомендували себе засоби рослинного походження: мазі, трав’яні настої. Хороші результати дають голкорефлексотерапія, фізіотерапія, лікування грязями, мінеральними ваннами.

Захворювання опорно-рухового апарату

Усі захворювання опорно-рухового апарату спеціалісти умовно поділяють на первинні та вторинні, тобто такі, що виникають як ускладнення того чи іншого патологічного процесу в організмі. В свою чергу первинні хвороби діляться на дві основні групі:

  • артрити;

  • артрози.

Головна відмінність хвороб, що належать до згаданих вище груп – фактори, які призвели до виникнення захворювання. Найбільш розповсюдженою причиною артритів є запальні процеси, артрози ж викликані дегенеративним процесом, який проходить в суглобах.

Найбільш поширена хвороба опорно-рухового апарату – це остеохондроз, який належить до другої групи первинних захворювань. Причиною міжхребцевого остеохондрозу лікарі вважають зношеність або деформацію між хребцевого диску, викликаними надмірними навантаженнями, травмами або віковими змінами, які відбуваються в організмі людини.

До групи ризику захворюваності на остеохондроз входять чоловіки віком від 40 до 60 років. Якщо говорити про жінок, то вони частіше за все страждають від остеоартрозу. Ця хвороба вражає колінні, тазобедренні суглоби та суглоби кистей рук. Причина остеоартрозу – передчасне старіння суглобового хряща, що може викликатися постійними травмами, порушенням кровообігу, генетичною схильністю.

Симптоми остеоартрозу – постійні больові відчуття і поступова деформація суглобів. Оскільки у більшості випадків деформація не пов’язана з запальними процесами, болями вона не супроводжується.

Спеціалісти розрізняють симптоми остеоартрозу в залежності від уражених суглобів. Так, деформуючий артроз тазобедренного суглоба супроводжується болями під час загрузки на кінцівку, часто внаслідок цього розвивається кульгавість. Якщо хворобу не лікувати, з часом рухомість суглобу може суттєво знизитися, а внаслідок постійного підвивиху стегна відбувається укорочення кінцівки.

Мабуть, складно знайти людину, яка б із власного досвіду не знала, що таке болі в спині. Дуже часто їх вважають першими ознаками остеохондрозу, хоча насправді больові відчуття можуть бути симптомами багатьох інших хвороб, в тому числі і хвороби Бехтерєва. Причиною цього захворювання є запальний процес або урогенітальна інфекція, від якої страждають чоловіки віком від 20 до 40 років. Якщо хворобу не лікувати, це може призвести до повного знерухомнення хребта.

Особливостями вищезгаданих та багатьох інших захворювань опорно-рухового апарату є подібність первинних ознак. Чомусь так склалося, що больові відчуття в спині люди не сприймають серйозно або вважають симптомами остеохондрозу, лікуванню якого мало хто приділяє увагу. Насправді ж болі в спині можуть вказувати на серйозні захворювання, ефективність лікування яких залежить від вчасно і правильно поставленого діагнозу.