Нейродерміт – це хронічна хвороба шкіри, яка має нервово-алергічне походження. До найголовніших проявів захворювання належать папульозні висипи, які супроводжуються свербежем. Часто нейродерміт називають атопічним дерматитом, який загострюється взимку та влітку переходить у стан ремісії.

Причинами нейродерміту спеціалісти вважають генетичну схильність. Недуга має характер рецидиву, її клінічна картина залежить від багатьох факторів, у тому числі й від віку хворого. Згідно зі статистикою, близько 40-ка відсотків дерматологічних захворювань належать до групи нейродермітів, та частіш за все хвороба вражає дітей і підлітків.

На жаль, вченим і досі не вдалося визначити точну причину захворювання, проте вони виділили фактори, які визначають схильність до нього:

  • нейросудинні зміни;

  • інтоксикації;

  • порушення роботи ЦНС;

  • відхилення у функціонуванні шлунково-кишкового тракту;

  • слабкий імунітет;

  • ендокринні порушення;

  • неправильне харчування;

  • відсутність у раціоні вітамінів та інших корисних речовин;

  • надмірні фізичні та розумові навантаження.

Розрізняють кілька різновидів нейродерміту. Так, дифузний нейродерміт локалізується на колінах, руках, обличчі та шиї; обмежений проявляється на невеликих ділянках шкіри; лінійний проявляє себе на нижніх та верхніх кінцівках; гіпертрофічний поширений у паховій зоні; псоріазиформний помітний на голові та обличчі, при ньому шкіра вкривається дрібними лусочками.

В залежності від стадії хвороби розрізняють початковий нейродерміт, гостру та хронічну фазу недуги, стадію ремісії та клінічного видужання.

До симптомів нейродерміту слід віднести висип, який, як правило, супроводжується свербежем. На початковій стадії висипи локалізуються на шиї, згодом поширюються на лоб, повіки, рот, щоки. Далі прояви хвороби можливі на ліктях, колінах, статевих органах. Шкірний покрив на ураженій ділянці стає червоним, починає лущитися. У деяких випадках свербіж настільки сильний, що людина не може себе контролювати й розчісує рани, внаслідок чого враженні ділянки шкіри грубішають.

Що стосується лікування нейродерміту, то до нього входить використання мазі з нафталаном, папаверинового крему, поживних кремів з вітаміном А. Довкола уражених ділянок роблять ін’єкції гідрокортизону та бенкаїну. Широко використовується санаторно-курортне лікування і фізіотерапія, проте для того, щоб лікування принесло свої плоди, у першу чергу, слід ліквідувати першопричину захворювання.

Оставить комментарий